Національний банк знову зміг здивувати фінансовий ринок. Ще місяць тому, під час попереднього перегляду облікової ставки, регулятор неочікувано опустив індикатив на 0,5%. Аналогічного кроку від нього чекали й цього разу: усі консенсус-прогнози, побудовані на опитуваннях фінансистів напередодні, свідчили про зниження ставки на ті самі 0,5%. Але регулятор вирішив, що цього буде замало та опустив показник одразу на 1% до 13,5%.
Насправді, подумки більшість експертів вбачають раціональним ще більш глибоке пом’якшення монетарної політики. Якщо дивитися виключно на інфляцію та макропоказники, облікову ставку можна було б сміливо знижувати втричі. Але воєнні ризики та усі похідні від них суттєво обмежують простір для різких монетарних маневрів. Надмірна мобільність рішень може принести багато шкоди, тож треба зважати на ймовірні негативні наслідки з особливою увагою.
Хороші новини проти поганих
Пояснюючи своє рішення, регулятор посилався на два ключові чинники. Перший – вже згадане падіння інфляції до 3,2% за підсумками березня. Другий – позитивні новини щодо виділення Україні допомоги з боку США. У підсумку НБУ навіть переглянув свої очікування щодо обсягу золотовалютних резервів. Якщо у січні він розраховував завершити рік із $40,4 млрд в резервах, то у квітні очікуваний показник на кінець року зріс до $43,4 млрд. Різниця у $3 млрд не космічна – у жовтні-грудні минулого року НБУ стільки ж в середньому витрачав щомісяця на інтервенції, – проте позитивна динаміка очікувань сама по собі є дуже позитивною новиною.
До речі, це дало НБУ можливість анонсувати найближчими тижнями додаткові кроки валютної лібералізації. З огляду на раніше презентовану стратегію пом’якшення валютних правил, скоріш з все йтиметься про зняття заборони на репатріацію дивідендів та «старих» боргових зобов’язань. Але навряд чи слід очікувати на додаткові валютні преференції для фізичних осіб. Тим більше не варто розраховувати на повну валютну лібералізацію з переходом до інфляційного таргетування – для цього передумов досі немає.
Але повернемося до новин. Тепер поганих. Дуже багато уваги НБУ цього разу приділив воєнним ризикам. Схоже, прогноз, який раніше вважався базовим та передбачав суттєве зниження воєнних ризиків до кінця 2024 року, вважається все менш ймовірним.
«Повномасштабна російська агресія триває та завдає нових втрат українській економіці. НБУ припускає зниження безпекових ризиків та нормалізацію умов для функціонування економіки на прогнозному горизонті. Натомість тривала війна високої інтенсивності загрожує подальшими руйнуваннями міст, об’єктів інфраструктури та виробництв, масштаб впливу яких важко оцінити наперед», – йдеться в повідомленні прес-служби Національного банку.
Що далі
Вочевидь, найбільшу проблему з точки зору економіки регулятор вбачає у руйнуванні енергетичної інфраструктури. До речі, саме цей чинник є ключовим приводом для зниження прогнозу зростання ВВП цього року. Якщо у січні регулятор прогнозував зростання економіки на 3,6%, то у квітні оцінки знизилися до 3,0%. Це дуже серйозний перегляд.
Водночас покращилися оцінки НБУ відносно інфляції. Цього року, очікує регулятор, зростання цін становить 8,2%. У попередньому прогнозі показник очікувався на рівні 8,6%.
НБУ не змінював очікувань щодо рівня облікової ставки до кінця року. Як і раніше, він прогнозує, що наприкінці року ставка опуститься до 13%. Здебільшого це знову ж свідчить про серйозність ризиків, які намагається врахувати регулятор в своїх оцінках. Звісно, це лише прогноз, очікування. Не виключено, що баланс ризиків зміниться та поточна ситуація дозволить НБУ набагато сильніше знизити ставку. Та поки можна очікувати, що в найближчі кілька місяців вона залишатиметься на поточному рівні.
Це означає, що ставки за депозитами стабілізуються у найближчі тижні. З огляду на дизайн процентної політики слід очікувати на поступову нормалізацію кривої дохідності: найбільші ставки банки пропонуватимуть за найбільш довгими вкладами в діапазоні 13-15% річних. І це, зважаючи на озвучені прогнози, цілком пристойна дохідність.
